Пан Е, я твоя рідна мати, а ти ж бо надумала мене прогнати! Чи є тут якась совість і справедливість, ти що, зовсім не боїшся кари небесної? Ху Дахуа ніяк не очікувала, що Пан Е зараз виявиться настільки впертою.
Раніше, хоч би як вона злилася в душі, на людях вона завжди зустрічала її з запобігливою посмішкою.
Годі тобі, народила й не виростила — яка ж ти рідна мати? В дитинстві не зважала й не цікавилася, а як я виросла, знову прителіпалася, згадуючи, що вона мені донечка, — що це за матір?
Глава 27